STOPнаркотикам! » новости
Архив новостей
Лише надзвичайно люблячи людину можливо поставити усі свої знання, час, інтелектуальний потенціал, власне, ціле життя на службу дослідженню та інтенсивному аналізу людського розуму, стати вічним другом для всього людства.
Саме таким став практично незнайомий в Західній частині України Л.Рон Хаббарда. Ніщо так повно не характеризує життя цієї людини, як його прості слова: „Мені подобається допомагати людям і я вважаю найбільшою радістю в житті бачити, як людина звільнюється від тіней, які псували її дні”. За цими словами, наповненими глибоким змістом, стоїть все життя Рона Хаббарта, віддана служінню людям. Його спадкова мудрість дозволяє кожному реалізувати найсокровенніші мрії про щастя та духовну свободу.
Будучи інвалідом Другої світової війни, хоробрий американець, застосовуючи свої теорії про розум не лише допомагав своїм пораненим товаришам по зброї, а й відновлював своє здоров’я.
Після п’яти років нових інтенсивних досліджень відкриття Рона були представлені світові в книзі „Діанетика: сучасна наука духовного здоров’я”. Перша популярна інструкція про людський розум, написана просто та зрозуміло для кожного. Діанетика відкрила новий період надії для людства та новий етап в житті її автора. Не припиняючи досліджень, роблячи відкриття за відкриттям, він ретельно систематизував результати. Таким чином, кінець 1951 року відзначився створенням прикладної філософії – Саєнтології. Оскільки вона пояснює життя в цілому, немає жодного аспекту існування людини до якого б не звертались наступні за цією роботи Л.Рона Хаббарда.
Вцілому роботи Л.Рона Хаббарда з Саєнтології та Діанетики нараховують 40 мільйонів слів лекцій, книг та інших матеріалів, мільйони людей керуються його книгами для поліпшення свого життя. Його дослідження дали змогу вирішити в США та Англії такі соціальні проблеми як зниження рівня освіти та поширення наркоманії.
Саме це суспільне зло, яке губить наших дітей змушує озброюватись та кидатись у бій з усіма, навіть надлюдськими силами. Ствердження того, що наркоманія – це вже не діагноз аж ніяк не робить честі. Це, швидше, білий стяг поразки, який ми демонструємо від безсилля та для заспокоєння власного сумління. Так, темпи поширення її катастрофічні і це наштовхує на думку про те, що, мабуть, не все те, що нині має медицина для боротьби з наркоманією ефективне, або воно в чомусь не повноцінне. Тобто занадто мало лікувати чи підтримувати тіло. Треба негайну реабілітацію починати з душі. Подарувати нове осмислення теперішнього, допомогти в плануванні майбутнього і, що найголовніше, зберегти сутність особи, тобто до такого вирішального кроку як позбавлення наркотичної залежності вона повинна дійти сама. Основні ж зусилля оточення мусимо спрямувати на профілактику та попередження справді дифузійного поширення проблеми.
Свого часу одному із арештантів-наркоманів американської в’язниці, який відбував не перший термін покарання, до рук потрапила зачитана майже до дірок книга Рона Хаббарда. Вона довела Вільяма Бенітаса до виявлення в самому собі основних здібностей, необхідних для вирішення його проблеми з наркотиками. І він твердо вирішив зробити цю технологію доступною для інших наркоманів у виправній установі. В 1967 році чоловік отримав дострокове звільнення, але вніс альтернативну пропозицію, яка дозволила йому залишитися в тюрмі довше, щоб він міг там продовжувати програму „NARKONON”. „Це було найкраще рішення у моєму житті, - каже він. Воно було надзвичайно важким. Я б з задоволенням покинув той заклад як вільна людина.” Окрім того, що чоловік усвідомив, що прийшов його час позбутися страшної залежності і успішно рухався до поставленої мети, він почав проводити щось на зразок лекцій для своїх однокамерників з дозволу адміністрації колонії, які, чесно кажучи, не вірили у результат задуму. Проте аудиторії росли на очах, спілкування такого типу почали практикувати у інших випраних установах, а згодом методика винирнула у суспільство поза гратами.
Слово „НАРКОНОН” фактично було створено від narkotiks none (наркотикам ні). Ця назва дуже доречна, бо „НАРКОНОН” – безмедикаментозна програма.
Після неї людина, яка вживала чи зловживала наркотиками доводиться до стану, коли вона насправді стає вільною від будь-якої необхідності в наркотиках чи алкоголі. Нині програму називають найдосконалішою серед існуючих програм реабілітації. Не для, того аби стверджувати, що інші програми та системи не досягають успіху, а з тієї причини, що „НАРКОНОН” вніс цілий ряд новел в сферу реабілітації від наркотиків.
Програма допомагає поновити людину фізично та розумово в той стан, в якому вона знаходилася до початку приймання наркотиків. І це – надзвичайний прорив в наркотичній реабілітації.
Стаціонарні програми знаходяться по всьому світу та щороку відкриваються нові. Ці центри формують сітку груп під керівництвом національних і міжнародних офісів організацій „НАРКОНОН”.
Статистика та аналіз констатують той факт, що в Україні проблема наркотичної залежності з’явилась дещо пізніше, ніж в Америці. Але це не дає права применшувати ступінь її поширення та рівень руйнівної сили.
За інформацією, в Ярмолинецькому районі зараз на обліку 38 наркозалежних. Це - офіційно. Очевидно, позаформальний вимір говорить про інше. А це - наші з вами земляки, молоде покоління, чиїсь діти, онуки, чоловіки чи дружини, потенціальні батьки., які котяться у визначений та досліджений тим же Роном Хаббардом тон апатії, яка мало не зливається з страшною смертю. Уявімо ж картину по всій державі, який спадок ми залишимо нащадкам? Наркотично-шприцеву ейфорію?!
Вихід з загрозливого стану обласний центр соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді знайшов майже випадково. Інформація всесвітньої мережі Інтернет поставила перед фактом існування програми „НАРКОНОН”, а далі діло стало за ентузіастами, серед яких директор Ярмолинецького ЦССДСМ – Валентина Хоптова. А безпосередньому знайомству з програмою дякуємо все таки його величності Випадку.
Йому, 29-річному чоловікові, спеціалісту по зв’язках з громадськістю, професійному ПІАР-щику, молодому спеціалісту, який, як і багато інших потерпав від безробіття, у 1999 році випадково потрапив до рук лист про проходження лекції по програмі „НАРКОНОН” з пропозицією відвідати. Навряд чи можна було виразити словом ті почуття, які переповнювали єство Костянтина після ознайомлення з матеріалами лекції. У думках враз, наче 25-й кадр, пронеслось майбутнє тоді ще єдиного сина, невимовний страх за нього, можливі результати впливової вулиці, а також обличчя кожного з оточуючих, друзів, знайомих, серед яких чимало виявилось реальних жертв. А тому, питання подальшої перспективи, навчання та долучення до корисної справи вирішилось доленосно, миттєво. Неправда ,- скажете ви, шановні читачі. Адже пройшли ті часи сліпого патріотизму чи навіть елементарного альтруїзму, щоб не скуштувавши подібної каші з добрих переконань підписатися на невигідну справу ,- додасте. На жаль такий вже нині світ! Дніпропетровець Костя Маломуж і справді ніколи не перебував у будь-якій шкідливій залежності. Саме це і складає нині ціну виключному, чудовому лектору. Його рівень – недосяжний. Його мова – надзвичайно доступна і проста. Його душа – завше відкрита та запрошує до результативної співпраці. Він – от уже 7 років є офіційним представником ABLE - міжнародної асоціації з покращення життя та освіти, лектор програми „НАРКОНОН”.
Навчання в Москві неначе дало сили для нового народження спеціаліста. Як бджолині соти заповнювали розум методика та позитивні напрацювання і невдовзі перед Костянтином Миколайовичем постала пані Практика. Звичайно, перше хвилювання побороло почуття користі, бажання вберегти насправді чуйні душі від хімічного та синтетичного шприцевого зла знаком оклику світилось у свідомості. А тому, перша лекція у одному з ВУЗів Дніпропетровська не лише пройшла на БІС, а й дала перші плоди. Слід відмітити й те, що прагнення працювати з дітьми наче переслідувало багато років. Ніби шлейф долі готував до важливого кроку.
Невдовзі для спілкування з молоддю відкрились двері будь-якої спільноти: чи то студентів, чи трудових колективів, чи школярів. Таким чином до кінця року Костянтин Маломуж шліфував теоретичні надбання та практикував, з педантичністю аналізуючи ситуацію. Один за одним одночасно з’являються центри відповідного спрямування у Дніпропетровську, Кременчуці, Мелітополі, Миколаєві, Ужгороді, Харкові. Життя лектора перетворилося на суцільне колесіння по країні. Лекції по боротьбі з наркотичною чумою прослухали вже у 14 містах України, команди лекторів побували в сусідніх Росії та Казахстані. Але лише тепер завітав він на Хмельниччину за запрошенням обласного ЦССДСМ. На жаль, для Західного регіону України все це ще невідомо.
Про дводенний семінар по програмі „НАРКОНОН”, що відбувся для директорів районних, міських ЦССДСМ та спеціалістів, які займаються профілактикою актуальної проблеми можна говорити безкінечно. Шквал позитиву викликав, насамперед, Костянтин, бо вже з перших слів зумів настільки зацікавити аудиторію та завоювати довіру, що нині по області маємо 24 сертифіковані лектори з антинаркотичної освіти. Особливість прочитаної лекції в тому, що термін наркотики в ній вживається лише раз – для порівняння їх з небезпечною отрутою. Решта часу і аж до завершення мова ведеться виключно про шкідливий їх вплив на організм. Методика дуже проста та рівняється до простого уподобання самих себе до (назвемо їх так) потерпілих. Адже щоб чимось допомогти, треба зрозуміти, що відбувається з людиною. Першого дня у обласному Родинному домі до теоретичного доробку кожного слухача додавалась шкала емоційних тонів, після другого ж три сотні студентів педагогічного університету, наче зачаровані, писали теплі, щирі відгуки.
”Нужно чтобы вы свою технику преподавания информации рассказали всем преподавателям”;
„Ваша програма – СУПЕР. Вона допоможе кожному, хто відчуває невпевненим себе у житті і шукає порятунку в наркотиках. Щиро вдячні.”
„Лекція була просто супер!!! Ніколи в житті не пробую наркотиків. Не буду розв’язувати проблем з їх допомогою чи алкоголю. Інформацію буду розповсюджувати, щоб ніхто не робив дурниць.”
„Спасибо. Именно в вас нуждается наш народ. Было очень интересно. Надеюсь все все поняли и сделают правильный выбор в жизни!”
„Нам много рассказывали о наркотиках, но ваша лекция была намного интересней других!”
Так пишуть слухачі. То чи можна сумніватись у правильності торованої молодим консультантом стежини і чи є на світі щось красномовніше за людське визнання та вдячність, адже Костянтин Маломуж, як і „НАРКОНОН” пропонує нове, справжнє життя!
Світлана ШАРАН
| 
